Рады приветствовать Вас на сайте радиоклуба "ГАРТ"!!!

                        История радиолюбительского движения в г. Первомайске

UR5ZW ©

Радиолюбительство в г. Первомайске уходит своими корнями в далекие 60-е годы ХХ столетия. Первопроходцем радиолюбительского движения можно назвать старейшего коротковолновика
г. Первомайска  Козаченко Леонида  Семёновича (UT5NH sk) . Леонид Семёнович начал работать на своей радиостанции в начале 60-х годов, сразу после службы в армии. Работал в основном телеграфом.  Использовал передатчик РСБ-70 и приёмник КРОТ. Долгое время учил детей игре на баяне в Первомайском дворце пионеров. Родился Леонид Семёнович  20 июля 1940 года (с.Лысая Гора Первомайского р-на). Умер 28 декабря 2010 года.

 В 60-х годах в городе работали  также УКВ радиостанции: Вильхивский Виктор (RB5ZAW) , Красников Юрий (RB5ZAS), Краснюк Николай (RB5ZDM sk ), Глобов Валентин (RB5ZBA sk).

Вильхивский Виктор работал на Первомайском телеретрансляторе главным инженером. Позже создал первую в Первомайске телекомпанию "ОЛТА". В 70-х годах получил позывной UB5ZCS.

Краснюк  Николай работал в Первомайском районном узле связи эл.механиком на радиоузле.

Глобов Валентин работал энергетиком в цеху безалкогольных напитков (с.Конецполь). В 70-х годах получил позывной UB5ZCQ.

Большую роль в плане радиоконструирования и радиолюбительства сыграла городская Станция Юных Техников (СЮТ), много лет наставником и руководителем которой был  Волошин Анатолий Дмитрович, в которой множество мальчишек приобщилось к таинственному и романтическому миру радио.

При СЮТ работала первая в городе коллективная радиостанция   (1960) – АМ передатчик на лампе ГУ-29 и сверхрегенеративный приемник на 38-40 МГц. Начальником коллективной радиостанции ( UK5ZA0 ) и активным оператором был Чебаков Владимир Михайлович.
Сегодня позывной коллективной радиостанции СЮТ г.Первомайска - UR4ZWO.
60-е годы были отмечены большим всплеском работы незаконнодействующих радиостанций (НДП). Через это "увлечение" прошло очень много радиолюбителей Первомайска. В эфир радиолюбители-нелегалы выходили с помощью самодельного устройства — «приставки», или «шарманки». Так на жаргоне назывался стационарный радиохулиганский передатчик, изготавливаемый кустарным способом для нелегального радиовещания и радиосвязи в верхней части CB диапазона (выше 1500 кГц). Изготовить такой простейший передатчик мог даже подросток. Благо, тогда везде открывались школьные радиокружки.
 

Милиция (капитан Назаров sk.) совместно с ГИЭ (инж.Ерёмин Ю.Г. sk) активно боролись с этим явлением, но результаты этой борьбы были очень скромными.
Это сейчас «открыть» радиолюбительский позывной просто – оформил «бумаги», сдал экзамен и получил позывной! А тогда, даже оформив все документы, нужно было ждать, когда бюрократическая машина сработает. И ждать приходилось от 3-х месяцев до года.
Всё кардинально изменилось с 1974 года, когда в городе открылся Радиоклуб - при городском комитете ДОСААФ .
При радиоклубе начала работать коллективная радиостанция UK5ZAW  now UR4ZXX. Радиоклуб находился при входе в городской парк в центре города.

О применяемой в то время аппаратуре следует сказать особо т.к. промышленность не выпускала радиолюбительских приемников и передатчиков. Каждый радиолюбитель находил выход с положения самостоятельно. Вначале большой популярностью пользовались передатчики AM-CW на лампах 6П3С, ГУ-50, Г-807 и т.д (примитив но всё  работало!). Также применяли конвертеры (приставки) к вещательным приемникам (знаменитый конвертер Пенкина). Самодельные КВ-приемники и многокаскадные передатчики могли себе позволить только грамотные радиолюбители-конструкторы.

В  70-е годы радиолюбители стали использовать списанную военную технику в том числе и времен Великой Отечественной войны – приемники КВМ, Пурга, Р-309, УСП, УС-8, УС-9, Р-311, Мельник, Крот, Р-250,  радиостанции А-7-А (28 МГц), РБМ (1,9 МГц), а также армейские передатчики – РСБ-5 (3,5…7 МГц), РСБ-20 (3,5…14 МГц), ПАРКС-0,08 (ГК-71, 3,5…7 МГц), 7КВ-АМ, РСИ-У-3-М (ГУ32, 144 МГц).

В конце 60-х амплитудную модуляцию стала вытеснять однополосная модуляция (SSB) и совсем революционной конструкцией стал трансивер Кудрявцева UW3DI. Этот «ветеран» в работе встречается на диапазонах и сегодня! Первый трансивер конструкции UW3DI в Первомайске  изготовил Дудов А.Н. (UB5ZBT now UR5ZD).

О QSL обмене стоит сказать особо. В связи с тем, что получить разрешение на изготовление QSL карточек типографским способом было, мягко сказать, сложно – необходимо было предварительно предоставить ходатайство ДОСААФ, изготовить 2 образца, получить разрешение цензора в г. Николаев, их изготавливали кустарным способом, для чего вырезали штамп-оттиск из резины, затем при помощи синей штемпельной краски наносили оттиск на чистый лист бумаги или почтовую открытку, вручную заполняли и отправляли бесплатно во все концы света через бюро. Всем потоком QSL-обмена «туда-обратно» заведовало QSL-бюро (г. Москва, а/я 88) в ЦРК ДОСААФ, бессменным руководителем которого была Гераськина З.А. – UW3FH. Эти карточки отличались крайним примитивизмом и отсутствием художественного вкуса. Это сейчас печатают QSL на любой вкус без цензора и ходатайства. Позже Центральный радиоклуб выпускал QSL-карточки уже отпечатанные типографским способом, которые можно было приобрести наложенным платежом.
 

Первым начальником радиоклуба был Дудов А.Н.(UB5ZBT now UR5ZD), с 1975 года по 1995 год клубом руководил Максименко В.В. (UB5ZCE,UB5ZW,now UR5ZW), с 1995 по 2013 год возглавлял радиоклуб- Либ Анатолий Иванович. (US5ZA sk).

С 2013 года,после смерти Либа А.И. клуб снова возглавил Максименко В.В. С 1981года радиоклуб получил название "ГАРТ".
С 1991 года позывной клубной коллективной радиостанции - UR4ZXX (начальник  коллективной радиостанции -  Яровенко C.B. (UW2ZM).
С 1975 года в городе начался самый настоящий радиолюбительский бум.В эти годы открылось много  КВ/УКВ радиостанции, среди них  UB5ZCV (Авраменко В.И.), UB5ZCK (Андрющенко А.), UB5ZIS (Яковенко С.И.), RB5ZAT ( Дыхта С.B.), и много других.
 Одни «заболели» радиолюбительством раз и навсегда, другие, к сожалению,промелькнули в эфире и погасли.
В разные годы в городе на предприятиях и учебных заведениях работало много коллективных радиостанций – СЮТ, СЮТ завода ФРЕГАТ, СТК районной организации ДОСААФ, филиал технологического института холодильной промышленности, Первомайский телеретранслятор.     

...І звучать в ефірі позивні

         Пам'ятаєте 60-ті роки тепер уже минулого століття?Це був час, коли ми сягнули Космосу -- першими у світі! Але... Разом із тим у багатьох, особливо у нас, у глибинці, вдома не було навіть телевізорів,  лише радіоточки та ще радіоприймачі, які працювали на хвилях УКВ, СВ, ДВ...   Та не біда, бо саме тоді на Первомайщині, власне, як і на багатьох інших неосяжних просторах світу, з'явилися ті, хто, прагнучи розширення спілкування, змайструвавши такі собі простенькі пристрої, намагалися приборкати ефір.

    А пригадуєте, як частенько після школи, ми, підлітки що є духу мчали додому, щоб по радіо почути "привіт", а, можливо, й освідчення у коханні? Одні  поспішали до батькових "Муромців", "Уралів" чи "Серенад" і намагалися "зловити" знайому хвилю чи популярні мелодії. Інші ж, у кого не було такої можливості, "озброївшись" величезною мідною паяльною лампою, дротиком олова та іншими, нерідко власноруч вирощеними кристалами замість заводських діодів, конструювали власні радіоприймачі і ... напівлегально виходили в ефір. І таких ентузіастів було чимало. Так і в нашому місті над Південним Бугом почали об'єднуватися "Незабудки", "Соколи" та "Комбати". А згодом, десь на початку сімдесятих у Первомайську почав діяти клуб радіоаматорів, який нарекли звучним ім'ям "Гарт". Адже, як розповіли його засновники, їм довелося вирішувати багато проблем. Зверталися навіть до керівників області, щоб допомогли з приміщенням...
    Ініціаторами створення організації стали Олексій Дудов. Віктор Максименко, Леонід Козаченко і Віктор Вільхівський суттєву допомогу надав і колишній фронтовик, тодішній начальник Миколаївського обласного радіоклубу ДТСААФ Георгій Остапенко. Усе це назавжди залишилося у пам'яті тих, хто стояв біля витоків цього, безперечно, хорошого і цікавого починання. А щойно первомайські радіоаматори відсвяткували свій славний ювілей. Виповнилося 40 років з дня заснування Первомайського радіаматорського клубу "Гарт".
    Раз на рік у Миколаївському обласному віддліленні Ліги радіолюбителів України відбуваються планові звітні збори. Нині вони співпали у часі з цією неординарною подією. Отож, з усіх куточків області на Первомайщину з'їхалися радіолюбителі. В їх числі миколаївці й южноукраїнці, арбузинці, кривоозерці та врадіївці. Були також гості й з сусідньої Кіровоградщини. Зустріч відбулася на відомій базі відпочинку "Дубровка". До початку заходу аматори розгорнули намет з державним прапором України на флагштоці та встановили радіостанцію. На святкову вахту з ювілейними позивними EM40ZXX заступили первомайські спортсмени. Забігаючи наперед скажу, що лише за кілька годин вони прийняли поздоровлення від своїх колег зі 100 (!) країн світу.
    Як і заведено, на звітних зборах було обрано президію, до якої увійшли  керівник Миколаївського регіонального відділення Ліги радіоаматорів України Микола Губенко, президент Первомайського радіоклубу "Гарт" Віктор Максименко та секретар Владислав Копачевський. Відкриваючи засідання, лідер первомайських радіолюбителів Віктор Максименко сердечно привітав присутніх і надав слово гостю з Миколаєва. Микола Губенко, коротко прозвітував про зроблене за минулий рік, зазначивши, що з усіма поставленими завданнями організація успішно справилася, в чому є значний внесок і первомайських радіоаматорів. "У втіленні планів, -- сказав Микола Семенович, -- велику роль зіграв первомайський колектив, другий за чисельністю в області". Доповідач говорив і про те, що колектив "Гарту" дружний, активний і відзначився під час змагань, виборовши почесні 3, 4 та 8 місця серед 22 українських команд з трьох видів -- телеграф, телефон, талетайп.     Зокрема, минулого року член первомайського рідіоклубу Сергій Яровенко став чемпіоном України у змаганнях на коротких хвилях. За ці досягнення йому було присвоене високе звання "Майстер спорту України". Значно підвищилася й кваліфікація спортсменів, відкриті нові радіоаматорські позивні. Радує й той факт, що ряди членів організації поповнює молоде покоління -- значить у організації є майбутнє. Удосконалюється майстерність її учасників, а це -- нові перспективи для успішних стартів на всеукраїнських і міжнародних змаганнях.
    Микола Губенко вручив дипломи і почесні грамоти кращим з кращих: Сергію Яровенко, Віктору Бойко, Володимиру Умрихіну та іншим. Були також  обрані делегати від Миколаївської області на Всеукраїнську конференцію Ліги радіоаматорів України. Це почесне право заслужили Сергій Яровенко, Микола Губенко та Андрій Кобилко.
    Минають роки, але незмінною залишається любов аматорів радіоефіру до своєї справи. У наш час новітніх комп'ютерних та інноваційних технологій  радіоаматорство, здавалося б, уже вичерпало себе... Але й нині залишаеться привілеєм обраних, залюблених у роботу з елекронними пристроями, які продовжують передавати інформацію на далекі відстані за допомогою електромагнітних хвиль. До речі, свого часу цією справою захоплювалися не лише школярі та студенти, а й всесвітньо відомі політики та президенти. Серед них король Іспанії Хуан-Карлос, президент США Біл Клінтон, Індіра Ганді, Раджів і Соня Ганді, король Марокко Хасан ІІ, космонтавти Муса Манаров, Олександр Поліщук, Геннадій Стрекалов, футболіст Сергій Ребров та багато інших...
    Не здає своїх позицій і нинішнє покоління радіолюбителів. Тож летять просторами світу їхні позивні, простягнувши незримі ниточки між країнами і континентами.
Олена Ширко  (Газета Первомайський вiсник)-травень 2014 р

------------------------------------------------------------------------------------------

------------------------------------------------------------------------------------------

НАША  ПАМЯТЬ (SK)

Работа над материалом продолжается.